Вхід

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Фото Капча
Enter the characters shown in the image.

Історичні події

  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: INSERT into captcha_sessions (uid, sid, ip_address, timestamp, form_id, solution, status, attempts) VALUES (0, '0c9bc12eac450a7464064a0a6e306229', '54.158.208.189', 1539843047, 'user_login_block', '28eb4f66e72a04a4e29018797123d5e3', 0, 0) in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.inc on line 99.
  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE captcha_sessions SET token='a9a42a2f3bb222431e2f6b55fc5692ab' WHERE csid=10710696 in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.module on line 216.
  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT status FROM captcha_sessions WHERE csid = 10710696 in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.inc on line 129.
  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT status FROM captcha_sessions WHERE csid = 10710696 in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.inc on line 129.
  • user warning: Table './bukovin1_novselu/captcha_sessions' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: UPDATE captcha_sessions SET timestamp=1539843047, solution='abPMi' WHERE csid=10710696 in /var/www/oftenupdated/data/www/novoselitsa.com/sites/all/modules/captcha/captcha.inc on line 111.

Костюков Павло Якович


Народився у 1921 році в Новоросійську Краснодарського краю. З перших днів війни став на захист Батьківщини. Воював під Москвою, Сталінградом, на Курській дузі.

Наприкінці березня 1944 року 27-а мотострілецька бригада, форсувавши Дністер, приступила до звільнення Чернівецької області. Начальник штабу 3-го батальйону капітан П.Я. Костюков одержав наказ прийняти командування зведеним загоном і оволодіти Новоселицею, зайняти там оборону і не допускати ворога атакувати частини 11-го гвардійського танкового корпусу, який вів бої за Чернівці. Під прикриттям вогню своїх мінометів і гармат пішли у наступ. З протилежного боку в місто увірвалися танки взводу Василя Шкіля з 64 -ої окремої танкової бригади. Ворог у паніці кинувся відступати, залишивши багато техніки і спорядження. Вийшовши на східну і північно-східну околиці, загін П.Я. Костюкова разом з танкістами зайняли оборону і утримували місто до підходу стрілецьких частин 2-го Українського фронту.
Павло Якович війну закінчив у Берліні. П'ять разів був поранений. Нагороджений багатьма орденами і медалями. У повоєнний час працював у Запорізькому трамвайно-тролейбусному управлінні, 20 років очолював його.
Вніс вагомий вклад у розвиток транспорту не тільки у Запоріжжі, але й у країні. Його життєвий шлях і господарська діяльність описані в нарисі А.Л.Шахова «Патріарх трамвайно-тролейбусної справи (Запоріжжя, 2001).
Звання «Почесний громадянин міста Новоселиця П. Я.Костюкову присвоєно виконкомом міської ради у березні 1984 року з нагоди 40-річчя визволення міста. Сесією Запорізької міськради від 9 жовтня 2001 року йому також присвоєно звання «Почесний громадянин міста Запоріжжя». Його серце перестало битися 18 вересня 2005 року на 84-му році життя.


Савченко Василь Григорович


Народився у 1915 році на Харківщині. Всю Щ війну провів у складі 64-ої окремої танкової бригади. Був механіком-водієм танка, яким командував М.І.Бондаренко. Екіпажі машин молодшого лейтенанта В.Ф.Шкіля і лейтенанта М. І. Бондаренка, розбивши ворожу переправу через Прут біля Новоселиці, першими увірвалися місто, погнали ворога. За визволення Новоселиці старшина В.Г. Савченко нагороджений орденом Вітчизняної війни першого ступеня.
Після війни Василь Григорович працював слюсарем на скляному заводі в місті Мерефа Харківської області. Нині його немає в живих.
Звання «Почесний громадянин міста Новоселиця» В.Г. Савченку присвоєно виконкомом міськради у березні 1984 року з нагоди 40-річчя визволення міста від німецько-фашистських загарбників.


Риндюк Олексій Іванович


Народився 18 березня 1931 року в селі Іванківці Аановецького району Тернопільської області. Закінчивши Чернівецький державний університет у 1956 році, одержав направлення на роботу вчителем географії в Рукшинську середню школу Хотинського району. В жовтні цього ж року був обраний секретарем Новоселицького райкому комсомолу. Влітку 1959 року перейшов на роботу по спеціальності у Новоселицьку середню №1 (нині
— гімназія). З січня 1965 року до вересня 1991 року займав посаду заступника директора школи з навчально-виховної роботи.
З перших днів роботи у школі займається краєзнавством, пошуковою діяльністю. Керує роботою загону юних слідопитів. Зібрані ним матеріали поміщені у Залі бойової слави «Пам'ять» імені Героя Радянського Союзу В.Ф.Шкіля, одному із кращих у районі.
Діапазон пошукової роботи Олексія Івановича досить широкий. Його як краєзнавця цікавить історія Новоселиці, її минуле і сучасне, цікаві люди Новоселиччини, етнографія, археологія, архітектура, особливості природи. Завдяки цій роботі відкрито ряд нових сторі¬нок з минулого нашого міста і району, розшукані рідні і близькі тих воїнів, які загинули у роки війни і поховані у братській могилі, що у міському парку культури і відпочинку, а також живі учасники визволення міста і району, зібрані матеріали про видатних людей, імена яких пов'язані з Новоселицею тощо. Він є одним із авторів книги нарисів про Новоселицький район «Мій рідний край, моя земля» (1997) та історичного нарису «Новоселиця» (2001), численних публікацій у періодичній пресі.

Діяльність О.І.Риндюка відзначена багатьма нагородами, грамотами і подяками. Він — відмінник народної освіти. За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у роботі, в справі навчання і виховання підростаючого покоління нагороджений ювілейною пам'ятною медаллю «10 років Незалежності України», а також Почесною грамотою Міністерства освіти СРСР та Грамотою Міністерства освіти України. Рішенням виконкому Новоселицької міської ради від 17 серпня 2001 року Олексію Івановичу Риндюку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новоселиця».
За плідну роботу та значний внесок у діяльність Українського товариства охорони пам'яток історії і культури його Головною ра¬дою О.І.Риндюку присвоєно звання «Почесний член Українського товариства охорони пам'яток історії і культури» із занесенням його мені до Книги пошани.


Гільбурд Арлен Ісайович


Народився 24 серпня 1937 року в ста¬ниці Роздільна Уссурійського краю в Росії. З 1969 року проживає на Буковині. Закінчив економічний факультет Чернівецького національного державного університету імені Ю. Федьковича. Працював директором Новоселицької міжгосподарської пересувної механізованої колони, головою Новоселицького райагробуду. Очолюваний ним колектив побудував ряд важливих об'єктів господарського і соціально-культурного характеру у Новоселиці і в районі. Серед них — торговий центр, кінотеатр, приміщення райдержадміністрації, районний будинок культури, стадіон, чимало житлових будинків.
У 2004 році Арлену Ісайовичу Гільбурду присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новоселиця».


Глігор Степан Савович


Народився 8 квітня 1941 року в селі Ван-чиківці у багатодітній родині, де виховувалося семеро дітей. Після закінчення середньої школи і служби у лавах Радянської армії вступив до Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту на аграномічний факультет. Одержавши диплом, працював помічником бригадира комплексної бригади, головою сільської ради у рідному селі, згодом секретарем парткому і заступником голови колгоспу в Стальнівцях.Тож 22 роки С.С.Глігор очолював об'єднаний колгосп ім. Жданова.
У 1980 році обраний другим секретарем Новоселицького райкому компартії України. Через два роки повернувся у колгосп. Вміло впроваджував у виробництво передовий досвід, досягнення науки і практики. Його господарство стало одним із кращих не тільки в районі, але й області. У 1986 році Степана Савовича обирають депутатом Верховної Ради Союзу РСР.

Після реформування колгоспів і розпаювання земель у Строїнцях створили агровиробниче приватно-орендне підприємство «Золотий колос» і його директором власники паїв знову ж обрали Степана Савовича Глігора. Під його керівництвом це підприємство стало високорозвинутим багатогалузевим господарством. Основу його економічного розвитку становить виробництво зерна, технічних культур і тваринництво. А найвищу рентабельність дає виробництво молока і сої.

Проживаючи у Новоселиці, С.С.Глігор зробив чимало корисних справ для міста, для його благоустрою. У 2004 році йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новоселиця».


Дмитрієв Євген Іванович


Народився 10 лютого 1947 року в місті Мелітополь Запорізької області в сім'ї педагогів. Свою трудову діяльність почав у 1965 році слюсарем-токарем ковальсько-пресового цеху на заводі. Після закінчення Мелітопольського інституту механізації І сільського господарства у 1971 році отримав спеціальність інженера-механіка і працював у Кіцмані на Буковині інженером, заступником керуючого райоб'єднання «Сільгосптехніка». Згодом обраний другим, відтак першим секретарем райкому комсомолу. З 1979 по 1981 роки — слухач Вищої партійної школи при ЦК КП України, після закінчення якої обраний другим, а згодом першим секретарем Новоселицького райкому КП України. Він чимало зробив для соціально-економічного розвитку міста і району.

З 1989 по 1991 роки — секретар, перший секретар Чернівецького обкому КП України, був обраний головою облради народних депутатів. Після цього займав різні посади на господарських об'єктах, а від 1999 року Євген Іванович пов'язує свою долю із «Титаном»: спочатку стає генеральним директором Кримського виробничого об'єднання «Титан», згодом — гнеральним директором Державної акціонерної компанії «Титан».
Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку», орденом «За заслуги» III ступеня, має диплом лауреата та пам'ятну медаль І видавництва «Золота книга ділової еліти України» за заслуги в і розвитку економіки держави, нагрудний знак «Лідер України» тощо. У 2004 році Євгену Івановичу Дмитрієву присвоєно звання "Почесний Громадянин".

 


Шкуматов Володимир Григорович


 Народився 21 лютого 1954 року в м.Воркута Комі АРСР.
Освіта – вища. З 1975 по 1980 рік навчався в Одеському технологічному інституті холодильної промисловості за спеціальністю «Холодильні машини та установка». За кваліфікацією – інженер-механік.
З 1980 року проживає на Буковині. Трудову діяльність розпочав майстром на Чернівецькому гумовзуттєвому заводі. Потім його доля пов’язана з Новоселицею. З 1982 по 1985 рік працював головним інженером Новоселицького консервного заводу. З 1985 по 1999 рік – головний інженер Новоселицького птахокомбінату. У 1999 році обраний директором ДП «М’ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат».
В.Г. Шкуматов бере активну участь у громадському житті. У двох каденціях був помічником народного депутата України на громадських засадах, з 2006 року – член виконкому міської ради. У 2010 році обраний депутатом Новоселицької районної ради.
Очолюваний В.Г.Шкуматовим колектив підприємства випускає продукцію високої якості. Підприємство і особисто Володимир Григорович вносить вагомий вклад у соціально-економічний розвиток міста. У 2010 році йому присвоєно звання "Почесний громадянин міста Новоселиця".